烏克蘭語/語法
< 烏克蘭語
| 單數 | 複數 | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 第一人稱（我） | 第二人稱（你） | 第三人稱 | 第一人稱（我們） | 第二人稱（你） | 第三人稱（他們） | |||||
| 男（他） | 中（它） | 女（她） | ||||||||
| 主格 | я(ja) | ти(ty) | він(vin) | воно́(vonó) | вона́(voná) | ми(my) | ви(vy) | вони́(voný) | ||
| 屬格 | мене́, ме́не* (mené, méne*) |
тебе́, те́бе* (tebé, tébe*) |
Його#Ukrainian|його́, ньо́го* (johó, nʹóho*) |
її́, не́ї* (jijí, néji*) |
нас(nas) | вас(vas) | їх, Них#Ukrainian|них* (jih, nyh*) | |||
| 與格 | мені́ (mení) |
тобі́ (tobí) |
йому́ (jomú) |
їй (jij) |
нам(nam) | вам(vam) | їм (jim) | |||
| 賓格 | мене́, ме́не* (mené, méne*) |
тебе́, те́бе* (tebé, tébe*) |
Його#Ukrainian|його́, ньо́го* (johó, nʹóho*) |
її́, не́ї* (jijí, néji*) |
нас(nas) | вас(vas) | їх, Них#Ukrainian|них* (jix, nyh*) | |||
| 工具格 | мно́ю(mnóju) | тобо́ю(tobóju) | Ним#Ukrainian|ним(nym) | не́ю(néju) | на́ми(námy) | ва́ми(vámy) | ни́ми(nýmy) | |||
| 介詞格 | мені́ (mení) |
тобі́ (tobí) |
ньо́му, нім (nʹómu, nim) |
ній (nij) |
нас(nas) | вас(vas) | них(nyh) | |||
| 呼格 | 無，使用主格代替 | |||||||||
| * 在介詞後使用帶重音縮減和以 н- (n-) 開頭的第三人稱形式。 | ||||||||||
然而，只有四個“真正”的不規則動詞。它們源於一種古老的變位法（稱為“無主題”變位法），它們的變格無法從一般規則中推斷出來。這些動詞是：бути（英語 be）、дати（英語 give）、їсти（英語 eat）和 доповісти。
| 不定式 - бути | 單數 | 複數 | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 人稱 | 男 | 女 | 中 | 所有性別 | ||
| 現在時|現在式 | я | є | ми | є | ||
| ти | ви | |||||
| він вона воно |
вони | |||||
| 過去時|過去式 | я | був | була | було | ми | були |
| ти | ви | |||||
| вони | ||||||
| 將來時 | я | буду | ми | будем(о) | ||
| ти | будеш | ви | будете | |||
| він вона воно |
буде | вони | будуть | |||
| 條件式 | я | був би | була б | було б | ми | були б |
| ти | ви | |||||
| вони | ||||||
| 祈使式 | я | (не)хай буду | ми | будьмо | ||
| ти | будь | ви | будьте | |||
| він вона воно |
(не)хай буде | вони | (не)хай будуть | |||
| 現代副詞性分詞 | будучи | |||||
| 先於副詞性分詞 | бувши | |||||
| 動詞名詞 | буття (IIId) | |||||
| 不定式 | бути | |||||
規則動詞變位
| 單數 | 複數 | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 人稱 | 男 | 女 | 中 | 所有性別 | ||
| 現在時|現在式 | я | співаю (spivaju) |
ми | співаєм(о) (spivajemo) | ||
| ти | співаєш (spivajesh) |
ви | співаєте (spivajete) | |||
| він вона воно |
співа(є) (spivaje) |
вони | співають (spivajut') | |||
| 過去時|過去式 | я | співав (spivav) |
співала (spivala) |
співало (spivalo) |
ми | співали (spivaly) |
| ти | ви | |||||
| вони | ||||||
| 將來時 | я | буду співати (budu soivaty) |
ми | будем(о) співати (budemo spivaty) | ||
| ти | будеш співати (budesh spivaty) |
ви | будете співати (budete spivaty) | |||
| він вона воно |
буде співати (bude spivaty) |
вони | будуть співати (budut' spivaty) | |||
| 條件式 | я | співав би (spivav by) |
співала б (spivala b) |
співало б (spivalo b) |
ми | співали б (spivaly b) |
| ти | ви | |||||
| вони | ||||||
| 祈使式 | я | (не)хай буду співати | ми | будьмо | ||
| ти | співай | ви | будьте | |||
| він вона воно |
(не)хай буде | вони | (не)хай будуть | |||
| 現代副詞性分詞 | співаючи (spivajuchy) | |||||
| 先於副詞性分詞 | співавши (spivavshy) | |||||
| 動詞名詞 | спів, співання (IIId) (spiv, spivannja) | |||||
| 不定式 | співати (spivaty) | |||||
以下是烏克蘭語的 1 到 10 的數字。
- один 一
- два 二
- три 三
- чотири 四
- п'ять 五
- шість 六
- сім 七
- вісім 八
- дев'ять 九
- десять 十
| 格 | 複數 | ||
|---|---|---|---|
| 男 | 女 | ||
| 主格 | два | дві | |
| 屬格 | двох | ||
| 與格 | двом | ||
| 賓格 | 無生命 | ||
| 工具格 | двома | ||
| 介詞格 | двох | ||
單詞 один 作為形容詞，根據性別和數進行變格。
один рік 一年
одне вікно 一扇窗戶
одна ву́лиця 一條街道
одні две́рі 一扇門
複數形式 одні 用於沒有單數形式的名詞，即使表示單個物體也使用複數形式。當 один 表示 alone 或 only 時，也可以使用它。
| —0 | —1 | —2 | —3 | —4 | —5 | —6 | —7 | —8 | —9 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 0— | нуль (nulʹ) | оди́н (odýn) | два (dva) | три (try) | чоти́ри (čotýry) | п'ять (pʺjatʹ) | шість (šistʹ) | сім (sim) | ві́сім (vísim) | де́в'ять (dévʺjatʹ) |
| 1— | де́сять(dés'atʹ) | одина́дцять(odynádc'atʹ) | двана́дцять(dvanádc'atʹ) | трина́дцять(trynádc'atʹ) | чотирна́дцять(čotyrnádc'atʹ) | п'ятна́дцять(pʺjatnádc'atʹ) | 十六(shíliù) | 十七(shíqī) | 十八(shíbā) | 十九(shíjiǔ) |
| 2— | 二十(èrshí) | 二十一(èrshíyī) | 二十二(èrshíèr) | 二十三(èrshísān) | 二十四(èrshísì) | 二十五(èrshíwǔ) | 二十六(èrshíliù) | 二十七(èrshíqī) | 二十八(èrshíbā) | 二十九(èrshíjiǔ) |
| 3— | 三十(sānshí) | 三十一(sānshíyī) | 三十二(sānshíèr) | 三十三(sānshísān) | 三十四(sānshísì) | 三十五(sānshíwǔ) | 三十六(sānshíliù) | 三十七(sānshíqī) | 三十八(sānshíbā) | 三十九(sānshíjiǔ) |
| 4— | 四十(sìshí) | 四十一(sìshíyī) | 四十二(sìshíèr) | 四十三(sìshísān) | 四十四(sìshísì) | 四十五(sìshíwǔ) | 四十六(sìshíliù) | 四十七(sìshíqī) | 四十八(sìshíbā) | 四十九(sìshíjiǔ) |
| 5— | 五十(wǔshí) | 五十一(wǔshíyī) | 五十二(wǔshíèr) | 五十三(wǔshísān) | 五十四(wǔshísì) | 五十五(wǔshíwǔ) | 五十六(wǔshíliù) | 五十七(wǔshíqī) | 五十八(wǔshíbā) | 五十九(wǔshíjiǔ) |
| 6— | 六十(liùshí) | 六十一(liùshíyī) | 六十二(liùshíèr) | 六十三(liùshísān) | 六十四(liùshísì) | 六十五(liùshíwǔ) | 六十六(liùshíliù) | 六十七(liùshíqī) | 六十八(liùshíbā) | 六十九(liùshíjiǔ) |
| 7— | 七十(qīshí) | 七十一(qīshíyī) | 七十二(qīshíèr) | 七十三(qīshísān) | 七十四(qīshísì) | 七十五(qīshíwǔ) | 七十六(qīshíliù) | 七十七(qīshíqī) | 七十八(qīshíbā) | 七十九(qīshíjiǔ) |
| 8— | 八十(bāshí) | 八十一(bāshíyī) | 八十二(bāshíèr) | 八十三(bāshísān) | 八十四(bāshísì) | 八十五(bāshíwǔ) | 八十六(bāshíliù) | 八十七(bāshíqī) | 八十八(bāshíbā) | 八十九(bāshíjiǔ) |
| 9— | 九十(jiǔshí) | 九十一(jiǔshíyī) | 九十二(jiǔshíèr) | 九十三(jiǔshísān) | 九十四(jiǔshísì) | 九十五(jiǔshíwǔ) | 九十六(jiǔshíliù) | 九十七(jiǔshíqī) | 九十八(jiǔshíbā) | 九十九(jiǔshíjiǔ) |